Завдання до Лекції 2
Прочитайте статтю "Організація творчої діяльності" (документ прикріплено на https://docs.google.com/viewer?a=v&pid=sites&srcid=ZGVmYXVsdGRvbWFpbnxvbmRwZXJla2xhZDIwMTJ8Z3g6NGY1YzZlYTI5MDkyYzVhZQ ) прокоментуйте Ваше ставлення до запропонованих шляхів організації наукової діяльності та охаратеризуйте власне бачення науковця. Як Ви налаштовуєтеся на робочий лад?
У статті "Організація творчої діяльності" автор дає визначення слів "творчість" і "наукова робота". На думку автора, творчий підхід допоможе більш якісно виконати наукову роботу. Також автор дає кілька порад для того, щоб досягти успіху під час виконня наукової діяльності. Я цілком підтримую автора і вважаю, що для початку потрібно скласти план своєї роботи і під час її виконня бачити про кінцевий результат.
ReplyDeleteУ другій частині статті автор дає кілька настанов щодо організації робочого дня та місця, і наголошує на тому, що роботу треба чередувати з відпочинком і не забувати про втомлюваніст очей. Також радить мати свій власний "куток".
Я цілком поділяю бачення автора і в подальшому буду намагатися використовувати його рекомендації.
А Ви завжди складаєте план роботи?
Deleteзазвичай, так
DeleteНа мою думку скласти план та певний розпорядок дня не важко як взяти собі за привичку жити по ньому, адже кожного дня виникає багато нових справ, які потрібно виконати і вони не завжди співпадають з твоїм розкладом - життя повне несподіванок.
DeleteДійсно, всі ці чинники відіграють важливу роль в організації творчої діяльності,однак характер науковця,мотивація приведуть до бажаного результату.Для того,щоб налаштуватися на робочий лад потрібно усвідомити важливість своєї праці,майбутні перспективи,які вона відкриває.
ReplyDeleteА як допомогти собі повернутися до роботи (особливо наукової) після тривалої перерви? Є якісь особисті поради? Як згадати матеріал? Чи, навіть, як почати писати, коли все практично забулося?
DeleteЯ вважаю, потрібно звернутися до вже напрацьованої бази знань,щось повторити.А краще не робити тривалої перерви, особливо, якщо це стосується мови, бо втрачаються всі набуті навички.Взагалі знання слід використовувати практично, тоді вони матимуть справжню цінність.
DeleteАвтор статті дає корисні і розумні рекомендації щодо створення умов для наукової діяльності. Дійсно,дуже важливим є елемент планування,зручності робочого місця,наявності свого робочого куточка. Добре,коли вже створений колектив,що вміє слухати,розумно конфліктувати і в результаті спору,коли чується кожна думка,знаходити істину. Але я за самостійну роботу і направляючу допомогу досвідчених фахівців. Моя система робочого настрою-хороше освітлення, мінеральна вода, хороша робота компютера,тиша. Спочатку я накопичую інформацію,читаю ії,потім систематизую,складаю план і починаю її обробляти,посилаючись на своє розуміння,зіставлення фактів,досвіду інших і викладення власних думок. Бажано періодично консультуватися з фахівцями і розумними людьми.
ReplyDeleteЦікаво, а як це часто у Вашому розумінні "періодично консультуватися з фахівцями і розумними людьми". Розумні люди - це для Вас хто?
Deleteце розумні люди)
Deleteрозумні люди-це ті,думки яких не банальні,а оригінальні.
DeleteВзагалі не можна виділяти розумних, та нерозумних людей. Кожен з нас наділений розумом, просто не всі ним вміло користуються, не розвиваються. Правильно сказано, що потрібно консультуватися з фахівцями, з людьми, які більш обізнані в певній сфері. Але кожен з нас має робити свої висновки та мати свої думку на питання, яке вас цікавить.
DeleteРозглядаючи дану статтю можна зробити висновок,що не лише витримка, терпеливість,креативність,а й правильний тайм менджмент впливають на організаційний процес праці.Проявляючи власну ініціативу ми можемо внести щось абсолютне нове в науку. Звичайно,на нашому шляху зустрічається багато складностей,проте ми маємо мужньо їх здолати. Для того щоб досягти певних успіхів у своїй роботі,потрібно ретельно організувати своє робоче місце,дотримуватися послідовності за планом. Для того щоб робочий процес був вдалими,потрібно зосередитися на об*єкті дослідження,не відволікатися на другорядні справи та завжди доводити розпочату працю до кінця. Усі ми знаємо ,знаємо,що довга робота з літературою або в інтернеті спричинює втому очей,тому потрібно виділяти часна короткий відпочинок. Особисто я,щодня планую свій робочий день, Це насправді більш полегшує план роботи і дає змогу не "розпилюватися" на непотрібні та другорядні речі. Таким чином економиться багато часу на виконання тих чи інших речей.
ReplyDeleteУ даній статті, автор дійсно дає корисні поради щодо організації творчої діяльності, а також як налаштуватись на робочий лад. Я вважаю, що ні одна людина не може відразу ж приступити до якої-небудь роботи, тим паче до наукової, тому ми спочатку збираємось з думками, накопичуємо інформацію, робимо план і все таке інше…
ReplyDeleteМожливо це прозвучить не зовсім коректно, але для того щоб згадати якийсь забутий матеріал, потрібно його «не забувати», тобто запам’ятовувати так щоб потім можна було згадати. Ну наприклад, якщо для когось важко запам’ятовувати , то рекомендується будувати для себе якісь асоціації, пов’язані з даною інформацією. Особисто мені , для того щоб згадати інформацію, потрібно представити все те що було від даного моменту, до моменту коли я забула. Таким чином я відтворюю в пам’яті спогади та асоціації, ніби по сходинках. У психології дана методика називається «клубок».
А ще, потрібно тренувати свою пам'ять: розв’язувати ребуси, кросворди, загадки, більше читати. Я вважаю, що це не тільки корисно, але й цікаво.
Загалом я погоджуюсь з запропонованими шляхами організації наукової діяльності. Хоча в певних моментах я готова посперечатися. В статті зазначено, що необхідно максимально сконцентруватися на роботі та меті дослідження. З тим фактом, що "терпение и труд все перетрут"я не сперечаюсь. Проте занадто віддаватися роботі не треба. Психологи стверджують, що інколи краще "переключитись" і тоді справи підуть краще. Взяти лише приклад славнозвісної таблиці Мендилеєва. Всі, напевно, чули не раз міф, що більшість хімічних елементів приснилась Мендилеєву. Виходячи з цього, цю таблицю він відкрив не під час розрахунків, а коли він просто спав (відпочивав).З свого досвіду цей феномен я також можу підтвердити.Що ж до інших шляхів організації я їх цілком підтримую і намагаюсь їх використовувати навіть під час виконання домашньої роботи.
ReplyDeleteУ статті автор знайомить нас з різними методами наукової організації праці.Як на мене,важливими є мислення, плановість, енергійність та творчість.Я згодна,що треба постійно працювати над собою,розвивати свої творчі здібності.
ReplyDeleteЯ вважаю,що зацікавленість у справі,допитливість,ініціативність та спостережливість- головне для науковця.Інші характеристики,які наводить автор, теж важливі,але як на мене,бажання щось робити важливіше зовнішнього вигляду,наприклад.Важливою умовою,щоб налаштуватися на робочій лад,особисто для мене є тиша.
Приєднуючись до вражень своїх одногрупинків та одногрупниць, скажу, що і я завдяки цій статті дізналась багато нового. Наприкад, те, що науковець повинен мати зовнішній вигляд. І не дивно, що важко знайти людину, яка б за всіма вимогами, зазначеними автором, була бездоганною кандидатурою для такої діяьності.
ReplyDeleteЗвичайно, організація праці, зокрема, створення робочого місця, яке б направляло усі думки лише на роботу, ретельне планування часу, яке б компенсувало витрачений на сам процес планування час шляхом дотримання формули ідеального його використання задля отримання найвищої згідно з моделлю продуктивності, і ціленаправлена в постійно один напрямок думка в комплексі даватимуть систематизований та деталізований науковий результат.
"Дослідник повинен постійно розмірковувати над предметом свого дослідження", "науковець повинен прагнути до пояснення фактів, предметів, явищ, намагатися сказати щось нове в науці", і, те, чим розпочинається стаття, – "кожний дослідник повинен знати специфіку наукової творчості в цілому і конкретної галузі зокрема", – фрази, точніше, настанови, в яких майже ключовим словом є "повинен". А в які часи примус приносив бажання чимось займатися? Тиск породжує відторгнення. "Творчість – це наукове виробництво", та яка творчість проростатиме в обмеженій стінками коробці? Правильно, середньостатистична наукова діяльність у нашій державі.
Запланувати генерування автентичних ідей неможливо. Навіть якщо через кожні 45 хвиин роботи за монітором виходити на коридор і розмовляти по телефону, радуючи свій організм уже трохи іншим випромінюванням, чи навіть за рекомендованим та перевіреним соцопитуванням якісним шаблоном спромогтися зорганізувати середньостатистичній студентці "свій куточок" в кімнаті гуртожитка (встановлюючи, напевно, для цього ще й звукоізоляційну стіну, не говорячи про правильні освітювальні прилади), ми так і продовжуватимемо "намагатися сказати щось нове в науці".
Хоча це моя суб'єктивна думка, вона може не враховуватися хоча б тому, що ще досвіду безпосередньої наукової діяльності, результат якої потрапив би в архів, не маю.
This comment has been removed by the author.
DeleteШляхи організації наукової діяльності, що описані в статті я цілком підтримую.І справді, для того, щоб досягти мети свого дослідження необхідно сконцентруватись на роботі, не відволікатись та присвячувати цьому весь свій час.Що ж до мене, коли я починаю над чимось працювати, я створюю для себе найоптимальніші умови. Для мене важлива тиша, вже готовий підбір матеріалу(джерела) та отпимістичний настрій. Якщо перші два елементи "доступніші", то настрій (натхнення)не легко створити. Хоча це залежить від теми, якщо для мене вона цікава,корисна, то моя праця виконуватиметься на одному подиху.
ReplyDeleteУ статті чітко сказано, що невід*ємною складовою наукової діяльності є творчість. А творчість, як на мене, явище, яке повинно розвиватись у вільному та спонтанному руслі. Не можна силою людину примусити бути творчою, винахідливою. Безперечно, правильна організація своєї наукової діяльності, досліджень, праці задля досягнення результату дуже важлива. Наприклад, наполегливість, сконцентрованість, повна заглибленість у процес дослідження та вивчення всіх аспектів є надзвичайно важливими для рівномірності протікання самого процесу. Але чи повинні ми вганяти себе в ідеальні рамки? Адже науковець - творець чогось нового. Хіба відомі нам сьогодні науковці завжди мали під рукою всі новітні пристосування? хіба Ейнштейну та Ньютону був відомий Інтернет, чи мали вони цілі архіви інформації для здійснення революційних відкриттів? відповідь ви знаєте самі. І ідеальних "фонових" умов в них не було (вони ж не вимагали тиші і не підбирали кольори і запахи, щоб налаштуватись на сприятливий творчий лад!). Як на мене, справжній науковець може досягти успіху у будь-яких умовах, головне бажання, адже розум дано всім
ReplyDeleteПриєднуючись до думок одногрупинків та одногрупниць, скажу, що я завдяки цій статті дізнався багато нової інформації, яку не тільки візьму до уваги, а й буду використовувати у житті
ReplyDeleteЯ повністю підтримую запропоновані шляхи організації наукової діяльності, які були висвітлені у статті. Я вважаю, що самоорганізація, планування, зосередженість на темі дослідження, правильний розподіл часу мають величезне значення та приведуть до чудового результату у будь-яких видах наукових робіт.Звичайно,для того щоб правильно організувати свою наукову діяльність, науковець повинен бути дисциплінованим, зацікавленим у своїй роботі, творчим, який прагне до нового бачення тієї чи іншої проблеми. Крім того, як вже зазначалось у статті, науковець повинен бути освіченою, пунктуальною,відповідальною та допитливою людиною.Якщо говорити про те, як я налаштовуюсь на робочий лад, то все доволі просто: хороше освітлення, цілковита тиша, складений план,за яким я маю виконати свою роботу і найважливіше, я повинна бути зосередженою та мати гарний настрій.
ReplyDeleteВчитися потрібно тільки весело. Щоб переварювати знання, потрібно поглинати їх з апетитом. Звичайно, це висловлювання звучить досить іронічно, але в ньому є доля правди. Будь-який науковець повинен знати, що вирішення важливих наукових питань має бути вміло поєднане з відпочинком. При роботі з комп’ютером і з літературними джерелами очі швидко втомлюються, тому доцільно буде зробити невелику перерву. При цьому потрібно пам’ятати, що все добре в міру. Час любить лік, і тому потрібно слідкувати за тривалістю перерв. Вони повинні бути не дуже великими, але і не малими.
ReplyDeleteДля того щоб поглинати знання «з апетитом», не треба забувати про правильну організацію робочого місця. Недостатнє освітлення, зайві речі на столі, шум ніколи не сприятимуть ефективній роботі.
І, звісно, не забуваємо про план роботи. Мало «веселого» буде, коли ви не знатимете за що «хапатися» в першу чергу, а що потрібно розглядати останнім.
Кажуть: «Життя коротке, а наука вічна». І якщо ж ви вже вирішили поєднати своє життя з наукою, то намагайтеся, щоб ця «вічність» була приємною.
На мою думку, гарним науковцем буде лише та людина,котрій дійсно цікаво цим займатися,котра "бачить себе науковцем".(чого, на жаль, я не можу сказати про себе).
ReplyDeleteВ даній статті наведені різні шляхи організації творчої діяльності,що є дійсно важливим. Я вважаю, що така елементарна річ, як "план-завдань на сьогодні" - збільшує твої можливості, оскільки все впорядковано і ти не відволікаєшся на дрібниці. Це притаманно не лише для робочого дня, а й для процесу наукової діяльності.
Я повністю погоджуюся з наведеними у статті принципами та використовуватиму їх, оскільки це дійсно спростить "мою роботу).
Зовнішній вигляд відіграє велике значення не лише для людини, що займається науковою діяльність, але й для будь-якої пересічної особистості. Найчастіше, для науковця є важливим не те, як сприймуть його і як оцінять його зовнішній вигляд, а те, яку оцінку одержить його робота. Проте, люди спочатку сприймають те, що бачать, а не те, що чують. Тому, зовнішній вигляд має бути також більш-менш презентабельним. Також я погоджуюсь, що до будь-якої діяльності має буди твочий підхід. Ми занадто звикли користуватися шаблонами і просто не бажаємо (або боїмося) вигадувати щось нове та оригінальне. Тому, я вважаю, необхідно трошки (у межах розумного) відхилитися від стереотипів і мислити креативніше.
ReplyDeleteДосить корисна стаття, узагальнює всі наші розпорошені знання про науковців та їхню діяльність. Спершу правда не зовсім сподобалось твердження про найоптимальніші та найефективніші години роботи, хоча й потім бул звернено увагу все таки на індивідуальні особливості науковця. Чому це настільки привернуло мою увагу - тому, що я зранку робити взагалі нічого не можу, приблизно до 12 години я ходжу в стані напівсну, а пік продуктивності моєї роботи припадає на 23:00 - 2:00, так як після 2 ночі рівень моєї працездатності падає...у цьому випадку справді велике значення має особистий простір науковця, адже проживаючи в гутожитку у години моєї активності попрацювати у комфортних умовах важко і це аж ніяк не радує, адже при всьому великому бажанні і запалі важко написати щось варте уваги, при цьому думаючи, як не розбудити сусідів.
ReplyDeleteЩодо самоорганізації та всього іншого "само-" - у будь-якій справі, не те що в науковій, все має бути організовано через "само-", є навіть приказка "Хочеш,щоб було добре - зроби сам".
Отже, якщо підсумувати викладені думки, то:
1. Індивідуальний графік роботи;
2. Власне місце роботи науковця;
3. Самоорганізація або "само-".
Думаю, враховуючи всі ці умови і справді можна написати щось варте уваги.
Так, проживання у гуртожитку має свої особливості!!! Але як відзначила Іра Бойко "справжній науковець може досягти успіху у будь-яких умовах, головне бажання, адже розум дано всім". Ви з цим погоджуєтеся? Чи все ж комфорт (у різних аспектах) відіграє свою, можливо не вирішальну, але все таки важливу роль при здійснені наукового пошуку? Як на мене я працюю лише у звичних для мене умовах (лише МІЙ стіл, МІЙ компютер, МОЇї ручки і МОЇ записники), якщо є якийсь фактор, що мене дратує я просто не можу зосередитись. Тому переважним чином я працюю теж вночі, коли всі вже відпочивають і я можу спокійно подумати, не відволікаючись ні на дзвінки, ні на розмови і т.інш.
DeleteРозум дано всім, але не всі можуть його використовувати, адже серед багатьох людей, яких ми звикли вважати бомжами чи людьми нижчого сорту, є такі, що продукують таке, що нам і не снилося, але в широку маси ці думки не йдуть, бо не мають підкріпленя і відповідного обгрунтування, а так звані люди "вищого класу" не можуть і двох слів докупи зв"язати. До чого я це кажу, як мінімум до того, що жоден з відомих науковців не зробив свої відкриття чи написав свої відомі роботи, якби кругом нього була юрба людей, яка періодично мііняється, втягує у розмови і т.д. Я думаю, що під твердженням "у будь-яких умовах" малося на увазі не оточуюючі умови, про що говорю я, а про труднощі які можуть виникнути в ході досліджень в силу неугодності політичному режиму, невідповідності встановленим суспільно-моральним нормам і т.д. Чомусь науковці, у яких відповідні - комфортні - умови праці, мають більший науковий доробок,ніж "науковці з гуртожитків". Тому для того, щоб було все "само-" має бути і все своє, бо в іншому випадку все стане суспільним здобутком - і праця, і доробок, і частка власних продуктивних думок у ньому також не буде відповідати реальному потенціалу науковця.
DeleteПовністю погоджуюся з поданою інформацією. Людина, яка хоче займатися наукою повинна мати організаторські здібності та бути зацікавленою у своїй спаві. Також, я згодна з тим, що науковець повинен мати презентабельний вигляд. Всі ми добре знаємо, що "зустрічають по одягу, а проводжають по розуму", тому науковець завжди перед виступом має привести себе до ладу.
ReplyDeleteЩодо робочого дня, то не лише науковець має бути організованим. Кожна людина повинна планувати свій день, раціонально розподіляючи час. Таким чином, у людини будуть відведені години на роботу, а також на відпочинок.
This comment has been removed by the author.
ReplyDeleteЧитаючи статтю дійшла до висновку - дісно, для більш плідної праці необхідно раціонально розподіляти свій час та творчо підходити до справи, за яку берешся. Звичайно, концентрація уваги на предметі дослідження, терпіння та величезне бажання - шлях до успіху будь-якого науковця. Адже в наш час існує достатньо другорядних справ та оточуючих нас чинників, які відволікають та заважають. Стосовно робочого місця науковця - я вважаю, що неможливо створити або знайти ідеальний лише для тебе куток, де б ти міг поринути у працю з головою. Але знову ж таки, і у таких ситуаціях є вихід, все залежить лише від бажання та прагнення внести у науку щось своє, індивідуальне, тому я сподіваюся, що кожна людина, яка займається або має відношення до науки знає та викоритсовує всі поради та зазначені у статті пункти.
ReplyDeleteНе дивлячись на те, що я вважаю хаос частиною творчості. Я згодна з тим, що навіть творчий процес потрібно ретельно планувати, аби все складалося в одну логічну ланку. Десь у думках може бути безліч геніальних думок, потенціалу, як-то кажуть вистачає, але не всім вистачає терпіння і вміння все доступно викласти на папір, чи то просто у маси.
ReplyDeleteОкрім потенціалу потрібна гарна самодисципліна...порядок у всьому.
Хочу сказати, що дана стаття є, свого роду, методичним посібником, рекомендаціями для людей, що займаються дослідницькою та науковою діяльністю. В ній чітко викладено основні принципи, аспекти, методи та правила для організації правильної та плідної діяльності науковця, детально описані риси характеру, які потрібно мати або розвивати науковцеві для отримання бажаного результату. Вважаю, що якщо людина є дисциплінованою, самоорганізованою, наполегливою, терплячою, творчою, самокритичною, тактовною, а головне вміючою мислити, обмірковувати та аналізувати, - високий та ефективний результат наукової (дослідницької) роботи незабариться і успіх науковцеві гарантовано. Крім того, наможна не погодитися з автором статті і в тому, що для плідної та результативної праці науковця, обов"язково повинно бути організоване належним чином його робоче місце - куточок чи кімната з усім необхідним приладдям та засобами для комфортної праці. Нажаль в наш час не кожен може дозволити собі мати особистий, окремий кабінет чи, навіть, власний куточок для праці, але на мою думку, якщо науковець має прагнення досліджувати, працювати та зацікавлений в результаті, отримане в кінці перевершить всі сподівання та очікування. Рахую, що бажання, наполеглива праця та творчий потенціал є рушійними силами в науці.
ReplyDeleteНе можу не погодитися з тим, що наукова праця має свої вимоги не тільки до свого змісту, але й до процесу її створення.Шляхи організації наукової діяльності досить різноманітні, підходять з різних сторін діяльності людини. Автор гарно та повно розкрив те, що науковець повинен звертати неабияку увагу на своє робоче місце, на атмосферу, в якій він має працювати. Здавалося б, що це не має особливого значення, але коли ти стикаєшся з такою проблемою, то розумієш, що це зовсім не жарти. Наукова діяльність вимагає до себе особливо серйозного ставлення, починаючи від місця роботи, та закінчуючи створенням плану роботи над науковим дослідженням. Саме графік роботи спрощує та систематизує наукову працю, перетворюючи її на, можна сказати, спосіб самовдосконалення.
ReplyDeleteСтаття є досить повчальною щодо організації творчої діяльності. Відразу стає зрозумілим, що науковою діяльністю може займатись лише терпляча та наполеглива людина, бо це є кропітка праця, яка займає багато часу та вимагає від нас творчого підходу. А творчий підхід – це безперервна розумова праця, в ході якої потрібно сконцентруватись лише на предметі який ви вивчаєте та відкинути усі другорядні справи.
ReplyDeleteНайголовніше у творчій діяльності є тяга до праці дослідника. Список порад, які запропоновані в статті ,для отримання успіху у нашій діяльності ,можна застосовувати у щоденному житті. Однією із важливих порад є : «Не можна робити дві справи одночасно». Вирішуючи одночасно дві проблеми, людина не ознайомлюється ґрунтовно із проблемою, а просто виконує завдання для «галочки» .
Особисто я буду намагатись будувати правильно свій робочий день, виконувати важкі завдання з 10 до 12 години та звертати увагу на втому. Також мені сподобалась ідея, щодо створення плану,він допоможе правильно організувати працю.
Дана стаття є практичним порадником для тих, хто хоче досягти успіху в своїй науковій діяльності. Організація робочого місця, планування роботи - це те, що кожен повинен бажати створити сам для себе. Якщо людина займається тим, що їй дійсно цікаво, то налаштуватися на роботу набагато легше.
ReplyDeleteЯ цілком згодна з тим, що потрібно дотримуватися порядку на робочому місці, правильно користуватися комп'ютером, працювати за планом, але щодо кольорів та запахів, я думаю це залежить від вподобань кожного особисто. Особисто для мене таким кольором є блакитний, він мене заспокоює, допомагає сконцентрувати увагу на предметі дослідження, а також відомо що блакитний колір сприяє креативності. Що ж до запахів, то запах троянд, безумовно є приємним та не дратує під час роботи.
Ця стаття є дуже корисною для усіх тих, хто хоче дясягти успіху і займатись науковою діяльністю.Не можна не погодитись з усім ,про що йдеться у статті.Я також впевнена, що все залежить від самої людини,від її самоорганізованості.Кожен повинен сам поставити ціль у своєму житті і слідувати їй.погоджуюсь, що потрібно мати правильний розпорядок дня,мати добре організоване місце для праці, скласти план роботи і дотримуватись його.Я також впевнена ,що правильний підбір кольорів сприяє кращому налаштуванню на працю.
ReplyDeleteДана стаття є корисною для осіб, які займаються розумовою чи творчою роботою, адже вона[стаття] містить корисні поради щодо організації та налаштування на робочий лад.Найсуттєвішою порадою, на мою думку, є порада про планування роботи, розподіляючи роботу на частини, і відводити для кожної з них час для розгляду та вирішення виявлених питань чи проблем. Але, звичайно, облаштування робочого місця та відведення часу для відпочинку залежать від особистих характеристик окремої людини. Адже кожна людина є індивідуальною, особливою як у смаках і поглядах, так і у здатності пристосовуватись до певного середовища.
ReplyDeleteДля тих, хто тільки розпочинає свою наукову діяльність ця стаття виявиться дуже корисною. Стаття включає різні поради для початківців, насправді цікавою є інформація про те, як правильно облаштувати своє робоче місце та організувати робочий час. Це є досить важливо у подальшій роботі та звичайно сприяє успіху, бо облаштування найоптимальніших умов для праці є значимим. Звичайно, якщо науковець зацікавлений в предметі свого дослідження це вже сприятиме його роботі та його досліджень. Тому для тих, хто тільки розпочинає свій науковий шлях, насамперед потрібно ознайомитися з цією інформацією.
ReplyDeleteЯ вважаю цю статю дуже корисною, більше того буду активно користуватись в майбутньому порадами, які в ній дані. Насправді перед тим як безпосередньо пристувати до виконання самої роботи, важливо починати з влаштування робочого місця, адже порядок на столі - порядок в голові. Також важливо дотримуватись наперед окресленого плану всієї роботи, для того, щоб не робити все в останній момент! Ще найбільш мене зацікавили деякі нові особливості, про які я тут дізналась.Навіть на перший погляд такі не дуже важливі речі як колір та запах впливають на ефективність роботи. Хотілось би дізнатись про це більше.
ReplyDeleteЯ ознайомилась із статтею і зробила певні висновки для себе. Перш за все, мені слід пильно слідкувати за своїм робочим місцем. Нам, студентам, майже ніколи не вистачає часу, ми завжди в русі. Але прочитавши цікавий матеріал з даної статті слід зробити висновок,що порядок на робочому місці-невід'ємна частина розумової праці. Слідкуючи за робочим місцем-ми слідкуємо за собою, за своєю зовнішністю.Не слід забувати про декоративні речі, наприклад квіти чи цікаві сувеніри. Інколи приємні речі дозволяють перепочити та зібратись з думками на власному робочому місці.
ReplyDeleteЦе дуже корисна стаття, як включає в себе різні поради для початківців в науковій діяльності. Мені здається що все залежить від самої людини, від іі організованості. Кожний повинен мати ціль у своєму житті і робите все для того аби її здійснити.Для того хто все ж таки вирішить розпочати науковий шлях, потрібно ознайомитися з даною інформацією, яка дійсно допоможе у майбутньому.
ReplyDeleteСтаття дуже гарно висвітлює різноманітні ідеї для організації роботи науковця, так як на мою думку, потрібно робити все впорядковано, навіть тоді, коли важко сконцентруватись на чомусь окремому, особливо в час високого темпу життя, коли потрібно встигнути зробити дуже багато за короткий проміжок часу. Тому на мою думку сучасний науковець повинен розуміти суть і мати план, як трансформувати суть свого дослідження таким чином, щоб в подальшому застосувати його на практиці і донести всім охочим свої погляди і переконання, адже все, що є нове, повинне бути пізнане.
ReplyDeleteЧитаючи цю статтю, відразу зрозуміло, що автор ідеаліст і максимально організована людина. Тому, якщо говорити про його ставлення до організації роботи, то вона буде включати плановість, відповідальність, поступовість, комфортність та правильність. Я можу з власного досвіду сказати, що багато з пунктів статті є абсолютно правильними, але не кожна людина сприймає саме правельність. Наприклад я не можу писати сидячи за столом, але в правилах або точніше порадах,сказано, що це буде допомогати спрямовувати мою роботу у правильному напрямку, хоча насправді, я буду відчувати себе некомфортно і в кінці результат буде набагато менш продуктивний ніж він міг би бути. Тому такі поради треба знати, до них треба прислухатися, але сприратися на власні звички і уподобання у виборі методів досягнення певного результату.
ReplyDelete"Організація творчої діяльності"
ReplyDeleteПри організації творчої діяльності "Слід зважати на біоритми життєдіяльності"- цілком згодна з даним твердженням.Вважаю,що не варто неухильно підкорятися графіку,якщо прислухатися до свого організму та внести корективу до плану роботи,вона стане більш продуктивною.
"Вважається доцільним перші десять хвилин витратити на повторне читання раніше підготовленого матеріалу і його коригування. Як правило, після такої роботи з'являється бажання попрацювати над новим матеріалом." Особисто мені цей метод допомагає.Перед початком роботи,виконувати яку немає особливого бажання,я налаштовую себе ,що приділю цій справі 10 хв,і докладаючи певних вольових зусиль працюю цей час....і по закінченню 10 хв не помічаю як захопилася роботою та виконую її вже з цікавістю та бажанням.)
Звичайно, досягнення великих результатів потребує клопіткої роботи, певних вмінь та навичок для гарного виконання. Але, на мою думку, не можливо досягнути визнання у певній сфері без завзяття, захоплення, інтересу до своєї роботи. В такому випадку вам не допоможе ні правельно організований день, ні навички, якими ви наділені. Якщо вам пдобається ваша робота, ви найдете і час, і терпіння, і сили для виконання.
ReplyDeleteНа мою думку, правильно організована,спланована діяльність є набагато продуктивнішою та результативнішою. Отже, якщо людина бажає отримати належний результат, вона має звернути увагу на дані поради.
ReplyDeleteЦя стаття є дійсно корисною, в ній цінні поради щодо організаціїї свого часу та роботи. Адже результат залежить тільки від раціональної організації праці. Чим вищий рівень організації праці , тим більших результатів можна досягти за короткий термін. І навпаки, при незадовільній організації- результат буде дорівнювати нулю.
ReplyDeleteУ статті досить чітко обгрунтовано те, як має бути організований робочий день кожної успішної людини,які риси мають бути притаманні людині, котра прагне побудувати своє майбутнє на засадах точності, кокретності,пунктуальності,відповідальності,тощо. Досить важливим аспектом успіху,на мою думку,є планування свого робочого дня,хоча багатьом із нас це рідко коли вдається,але все ж я вважаю це досить гарним способом зуміти контролювати свій час. Тому,хочу зазначити,що стаття є досить корисною та цікавою,досить багато корисних речей отримала для себе,для своєї самоорганізації.
ReplyDeleteПісля прочитання статті я зрозуміла необхідність програмування свого робочого дня,адже це допоможе у майбутньому досягти певних успіхів у науковій діяльності,та насамперед це допоможе стати людиною відповідальною,конкретною, пунктуальною. У статті досить чітко описується те,як має поводити себе людина котра прагне досягти успіху у житті,науці. Мені сподобалась подана стаття і після прочитання статті я проаналізувала свій робочий режим,та поставила ціль дещо поліпшити його на основі статті.
ReplyDeleteПрочитавши дану статтю я зрозуміла,що планування свого робочого дня є важливим моментом для досягнення успіху. В першу чергу це дає можливість творчо підійти до поставленої мною мети чи завдання і ефективність виконаної роботи буде більша. Плануючи день,я розвиваю своє мислення, обмірковую можливі елементи праці,яку потрібно виконати. Це виховує в мені більш кращі і потрібні якості мого характеру: організованість,дисципліну, творчість, уважність, послідовність, та все те,що показує мій внутрішній світ. Таким чином плануючи свій робочий день я маю можливість потім проаналізувати виконану мною роботу,звернути увагу на помилки, бути самокритичним і наполегливим в сомо удосконаленні себе як особистості.
ReplyDelete