Facts . . . constitute only a part of what science has to teach us. . . . The
truly influential and pervasive aspects of modern science are not its
facts at all, but rather its method of inquiry and its criterion of truth.
STILLMAN DRAKE
(in Galilei 1957, 3)
The distinguishing feature of science is its willingness to test the truth
of theories by examination of facts; either facts discovered by experiment
or those found by observation.
MARTIN GOLDSTEIN
(in Goldstein and Goldstein 1984)
Безсумнівно, наука не може обмежуватись лише одним визначенням, як форма людської діяльності чи сукупність дисциплінарних знань, водночас вона є і соціокультурним феноменом.Залежно від того які умови створюватиме соціум так і розвиватиметься наука.Звичайно, наука не може існувати без культури так і навпаки. Хіба багато культурних надбань обійшлися без допомоги науки? Я думаю, що жодне. Наука пронизує всі сфери людської діяльності, оскільки вона є чи не найголовнішим фактом людського існування взагалі.
Я цілком погоджуюсь з доказами, що наводить автор статті, щодо поняття соціокультурного феномена. Також не можу не погодитись з вище сказаними думками.Так як функції науки є багатогранними і відзеркалюють всі напрямки діяльності людини,з цього і випливає, що наука не може не розглядатись як соціокультурний феномен.
У статті розглядається проблема дефініції терміна "наука", обґрунтовується, точніше, пояснюється відносно нова думка щодо науки як соціокультурного феномену. У моєму розумінні з цього випливає те, що наука стає ближчою кожному, не тільки спеціалісти оперують вузькопрофільними поняттями, а й просто допитливі ...нехай будуть студенти, чи й навіть ті, які абсолютно не цікавляться в певній сфері, але певним чином отримали знання (цьому сприяє не тільки соціальний фактор, а й технічні засоби, доступні чи не кожному). "Двоякого роду залежність" несе в собі постійний зв'язок із техногіями, що застосовуються на практиці, тобто постійно відбуваються дослідження, вивчення, внесення змін, опробовування, – вдосконалення. Удосконалення проводяться в усіх сферах суспільного життя, до того ж кожна країна має свої інститути, які здійснюють науковий пошук, тому можна говорити про науку як соціокультурне явище.
Звичайно, у сьогоденному суспільстві наука перетворилася на провідну, рушійну силу, яка визначає подальшу долю конкретного суспільства, світу, чи навіть індивіда. Вона, справді, вплетена в усі сфери життя людини, але поряд з тим, наука не лише акумулює досвід багатьох поколінь, вона формує людину як суб’єкта пізнання, а також «виступає як фактор соціальної регуляції суспільних процесів … впливає на потреби суспільства, стає необхідною умовою раціонального управління». З цим важко не погодитися.
Роль науки у сучасному суспільстві надзвичайно велика, особливо коли перед людством постають багато життєво важливих питань, на які досі науковці не дали відповіді. Поступово вчені знаходять правильне, обґрунтоване пояснення. Однак, воно виникає не ізольовано. Для того, щоб його досягти потрібно проробити ряд досліджень, експериментів, які відбуваються завдяки науковій праці живих людей. Саме в цьому, на мою думку, проявляється соціокультурний феномен. Наука тісно пов`язана з різними сферами людської діяльності і завдяки їй ми можемо, навіть, зробити висновок про рівень розвитку певного народу. Тому, є підстави вважати, що суспільство та наука перебувають у тісному взаємозв`язку.
Стаття допомогла дати ширше визначення поняттю "наука". З вище сказаного можна зробити висновок,що основна мета науки-це систематизація та виробництво знань об*єктивної дійсності. Також наука має багато функцій ,але найголовніша з них- виробництво істинного знання,яке здійснюється за допомогою прогнозу,опису та пояснення.
Як ми уже знаємо, наука має три основні визначення.Зі статті я дізналась, що сьогодні наука розглядається насамперед як соціокультурний феномен.Це відбувається,тому що кордони сучасного розуміння науки розширюються до меж культури.І це не дивує, бо наука завжди спирається на вже сформовані культурні традиції, цінності і норми.Але й не слід забувати про зв'язок науки та суспільства,бо в наш час розвиток суспільства майже неможливий без науково-дослідної діяльності.
В статті автор, розглядаючи питання визначення «науки», аналізує і заглиблюється в суть, роль, значення науки, як елементу розвитку не тільки суспільства, людства, а і, що зацікавлює- роль особистості в розвитку наукових знань. Американська письменниця російського походження Айн Ренд також підтримує теорію, близьку мені, що науку, культуру створюють не етноси, не суспільство, а окремі індивіди. Тому найсуттєвішим в статті я вважаю аргумент: "Але зробити відкриття, винайти щось нове може лише індивід, що володіє проникливим розумом і необхідними знаннями, а не суспільство як таке.". Також цікаво, що автор пов’язує сутність науки з культурою. Вміння помічати, досліджувати, аналізувати, систематизувати, як на мене, також пов’язано з певним культурним середовищем, хоч би навіть в плані використання наукових знань та досліджень в побуті і виробництві. Єдине з чим я не готова погодитись- це ідеологічність науки. Як на мене, справжні наукові знання, дослідження, роботи все таки надідеологічні і будуються на природних факторах, явищах, предметах, знаннях.
Наука і справді пошук істини. Без числених наукових досліджень ми б залишилися у кам*яному віці. Вважали б за дивину вогонь, блискавку і дощ...Поклонялися б різноманітним божествам, за всі незрозумілі нам явища. Але наука довела, що всьому є пояснення. кожному явищу. якщо і є речі які ми не в змозі пояснити зараз, то це лише питання часу.
“Удосконалювання науки варто чекати не від здатності чи моторності якої-небудь окремої людини, а від послідовної діяльності багатьох поколінь, що змінюють одне одного”.-згодна з цим виразом.без вдосконалення певних речей, винаходів ми б не мали того, що в нас є зараз. як кажуть "нове-це добре забуте старе"...швидше не забуте, а те, на що ми вже не звертаємо уваги. вдосконалення заради ж нашого комфорту...але це не завжди добре. Наука здатна не тільки створювати і покращувати...часто маленькі помилки можуть коштувати дуже багато...
У статі, автор намагається підійти до визначення терміну" наука" з усіх сторін. Він дає кілька дефініцій науки, з яких і випливають найголовніші її функціїї. Автор вважає, що усі явища та процеси, які відбувались та відбуваються у нашому житті, може пояснити наука з точки зору соціокультурного феномену.З цим важко не погодитись, адже наука є невід'ємною частиною суспільства, визначає подальші напрями розвитку та сам науково-технічний прогрес. Значення науки величезне, тому що саме вона впливає на наше життя та на життя майбутніх поколінь в цілому.
У статті "ПОГЛЯД НА НАУКУ ЯК НА СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН", ми знаходимо для себе кілька тлумачень терміна "наука". Також автор розглядає її функції. Автор вважає, що головною функцією є - "пошук істини", і я цілком погоджуюся з його думкую і вважаю,що тільки наука може допомогти нам зрозуміти навколишній світ.
На мій погляд, істина -це наприклад, тверження, яке є загальновідомим для усіх, воно не потребує доведення, і не змінює свого значення через чиюсь субєктивну думку.
Так, термін наука власне як і сам процес наукової діяльності річ багатогранна і складна. В даній статті ми бачимо три основні іпостасі науки, три обличчя науки: наука як особливий спосіб діяльності, наука як система знань, наука і її соціальна природа. Останнє, на мою думку, і є ключовим у творенні цієї складної системи. Науку творять люди. Ключем до всякої науки є знак питання, той знак питання, який колись поставив перед собою сміливець. Так, саме сміливець, який не побоявся висунути свої гіпотези стосовно того чи іншого поняття, не злякався критики (а це невід’ємний момент науки). Одвічна трагедія науки в тому, що красиві гіпотези розбиваються некрасивими фактами. Наука і люди завжди ідуть поруч. Ці два поняття нерозривно пов’язані. Цю думку відстоює автор статті, її розділяю і я.
Ставлення «колег по цеху» може також бути різним. Воно не завжди адекватне. Вчені такі ж люди і ніщо людське їм не чуже. Далі питання можна ставити про професіоналізм і непрофесіоналізм. Професіонал завжди сприйме адекватну критику.
Автор статті розкриває нам набагато більший спектр терміна "наука"- це вже зовсім не повсякденний термін,який ми часто чуємо та вживаємо, автор надає нам набагато більше дафініцій та функцій і з впевненістю можна сказати, що стаття буде корисною не тільки для студента, а також і для людей у котрих наука відіграє не останню роль у житті.
я вважаю ми повинні насамперед ключовою ставити для себе не проблему визначення терміну "наука", а функції, яку вона виконує. І перш за все для суспільства і особисто для кожного. Наука - це глобальний, якщо ми можемо так сказати, прогрес для нашого світу. Завдяки їй та її розвитку ми відкрили для себе багато нового, удосконалили та деякою мірою полегшили засоби нашого існування. Наука схожа на дерево. І хоча на сьогоднішній день нам здається що вже немає нічого нового, про що б ми не знали, це лише здається. Тому це не старе, а молоденьке деревце, яке потрібно плекати і вирощувати новими відкриттями. Наука проникає у життя кожного. Спостерігаючи, як ростиме і цвістиме наше "дерево", у нас самий з*явиться стимул до діяльності та життя загалом
В цій статті висвітлюється визначення терміну "наука" як соціокультурного феномена. Я абсолютно погоджуюся з цією точкою зору, оскілька "наука" дійсно переплітається з усіма сферами життя людини. Не менш важливим, є визначення функцій "науки", оскільки з розвитком суспільства, його діяльності, тощо, їх стає все більше.
Стаття й дійсно цікава, але не погоджусь з твердженням автора, що наука - це, насамперед, пошук істини, адже для мене наука - це пошук вирішення певних проблем. Напевно, це зумовлено тим, що я мислю занадто практично, але я вважаю, що будь яка діяльність має приносити користь іншим людям, а пошук істини, здебільшого, лише вгамує цікавість.
Особисто я погоджуюсь з цими твердженнями. Дійсно, наука залежить від різноманітних сил, що діють у суспільстві, а також від факторів, які на неї впливають. Стаття цікава тим, що в ній показано де саме наука використовується (економіка, політика і т.д.) В ній розкривається головне завдання, мета та методи науки, що є важливою інформацією для тих, хто хоче пов'язати своє життя з науковими дослідженнями.
Дуже пізнавальна стаття про сфери використання науки, детальне її тлумачення, функції та головні завдання. Багато інформації з поданої статті зацікавило, особливо те, що наука переплітається з усіма сферами життя, як було вже зазначено. Також відкрила для себе науку як соціокультурний феномен, багато дізналася про проективно-конструктивну функцію науки та сподіваюся, що ця інформація стане у нагоді для всіх, не тільки для тих, хто займається науковою діяльністю.
На мою думку, вищевикладена стаття є дуже змістовною та пізнавальною в питанні про науку. В ній дуже широко розкрито зміст та розуміння науки в трьох її основних формах, визначено функції науки та її головне завдання. Хочеться погодитись з автором, у посиланні на Дж. Бернала, який, в свою чергу, стверджував, що "дати визначення науки неможливо". Вважаю що це дійсно так, адже на мою думку наука - це певні знання, теорії, гіпотези, наукові фактори, судження, суперечки, пояснення та переконання в певній області об"єктів, сфері життя чи людських відносин. Досить цікаво автор статті розглядає науку як соціальнокультурний феномен, зазначаючи, що вона має місце в усіх сферах людських відносин, є основою відносин самих людей, усіх форм їх діяльності, та головним завданням її є - пошук істини. Особливо мою увагу привернуло твердження автора, щодо основної функції науки - це виробництво істотного знання, яке досягається за допомогою опису, пояснення, прогнозу та яке слід ураховувати при пошуках загальнозначущого визначення науки. Думаю це дійсно так, і істина є основою, ядром науки.
Стаття дійсно дуже цікава, і я погоджуюсь з тим, що наука - це справжній соціокультурний феномен. На мою думку, феномен науки в тому, що вона виникла задавна, і дотепер розвивається досить стрімко, не дивлячись на критику, заборони, соціальні, політичні та культурні чинники (наприклад Марксистська ідеологія, яка тотально контролювала науку). Соціокультурний тому, що наука розвивається в тісному зв'язку з культурою і суспільством. Наприклад, щоб зробити відкриття, науковець використовує таке культурне надбання народу як мова, адже без мови неможливо обгрунтувати і довести свою точку зору з певного наукового дослідження. Без чітких обгрунтованих фактів дане відкриття не буде прийняте соціумом. Дійсно, наука має в собі елемент соціального, адже як було зазначено в статті, жоден науковець не робить відкриття, спираючись тільки на власний розум, інтелект та мету. Будь-який дослідник завжди звертається до наукових досліджень своїх колег чи робіт інших світових відомих науковців. Наука, як було зазначено, завжди прагне до істини, але, я вважаю, що її досить важко відшукати, коли є багато критики, внутрішніх і зовнішніх суперечностей.
Перш за все хочу сказати, що дана стаття досить широко і багатогранно розкриває нам значення науки, її так звану історичну еволюцію. Вона наповнена цікавими цитатами, які ще повніше відкривають суть питання, що розглядається. Мабуть кожен погодиться зі мною, що основною метою науки завжди була взаємопов'язаність з виробництвом і систематизацією об'єктивних знань, що стало причиною того, що до складу обов'язкових функцій науки включався опис, пояснення і передбачення процесів і явищ дійсності на основі законів, що відкриваються наукою. Отже, можна впевнено зробити висновок, що основною функцією науки є виробництво істинного знання, яке стає реальним за допомогою опису, пояснення, прогнозу, але обумовлене соціокультурним простором. На мою думку, погоджуючись з авторм статті О.Руденком, цю обставину з особливою необхідністю слід брати до уваги під час пошуків загальнозначущого визначення науки.
На мій погляд стаття дуже цікава і досить актуальна. Адже основна мета науки пов’язана з виробництвом і систематизацією об’єктивних знань, тому до її складу включаються певні явища і процеси.Всі ми знаємо що , в наш час,наука тісно пов’язана з усіма галузями людського життя.Також я погоджуюся з твердженням Ф. Бекона. Наука вдосконалюється з кожним роком,завдяки людям які над цим працюють і передають свої знання підростаючому поколінню. І це є досить корисно , адже завдяки постійному оновленню знань людство змогло встановити досить багато феноменів у різних галузях( наприклад в медицині).
Наука - це форма діяльності, система знань, має соціальну природу. Чітке або єдине визначення поняття "наука" є неможливим, адже, наука не має меж і охоплює всі сфери людського життя. В наш час, коли в світі з`являється стільки новинок, просто неможливо, щоб не відбувався розвиток науки. Ця стаття показує нам, на скільки наука пов`язана із культурою та історією. Функції науки ще раз підтверджують те, що вона є невід'ємною частиною суспільства і існує в кожному суспільстві на рівні їхньої цивілізації. Головна мета науки - пошук істини, а це нелегке завдання, оскільки вимагає багато зусиль та часу, іноді навіть проходять покоління.
Ця стаття зацікавила мене, насамперед, описом багатозначності поняття "наука". Це не лише предмет який нам доводиться вивчати і не сукупність знань про нього. Наука охоплює в єдине поняття всі сфери людського життя, відображається в кожному виді діяльності. Наука істинна, об"єктивна, вона допомагає пізнати світ, оперувати фактами, певною мірою прогнозувати події. Вона розвивається разом із людством, супроводжує людей від первісних часів до сьогодення. Як зазначав Ф. Бекон: “Удосконалювання науки варто чекати не від здатності чи моторності якої-небудь окремої людини, а від послідовної діяльності багатьох поколінь, що змінюють одне одного”. Завдання науки - це пошук істини, який вимагає часу та співпраці багатьох людей.Вона не може розвиватися поза освоєнням знань, що стали суспільним надбанням і зберігаються в соціальній пам'яті. Наука розглядається як соціокультурний феномен, тому що вона залежить від суспільства і певним чином детермінує суспільне життя. Ця стаття дуже пізнавальна, допомагає конкретизувати та узагальнити наше розуміння науки, усвідомити її функції та важливість для суспільства та для кожної людини окремо.
Загальна характеристика науки На мою думку, дана стаття є дуже корисною і цінною як для нас студентів, так і для суспільства в цілому. Для прикладу, мене дуже зацікавило те, що наука така багатогранна, що виступає аж в трьох іпостасях. І це наштовхнуло мене на думку, що якщо ти хочеш глибше зрозуміти поняття «наука», то маєш зрозуміти всі три види науки. Я цілком погоджуюся, що наука це соціокультурний феномен, що вона проникла в усі сфери людського життя. Так, наука тісно переплетена із виробництвом , і має неабиякий вплив на усі сфери життя. Ф. Бекон висловив дуже цікаву думку, що розвиток науки залежить не від одного окремого умілого і здібного індивіда, а від майбутніх поколінь. Від того, наскільки нам молодому поколінню потрібно розвиватися, вдосконалюватися, а заразом і вдосконалювати все навколо себе. Наука буде існувати доти, доки існуватиме інтерес до неї,потреба в ній.
Я погоджуюсь з тим, що точне визначення науки дати дуже важко.Наука існує у різних сферах нашого життя і тому має різноманітні функції.Наука удосконалюється щодня,і набуття нових знань не можливе без попередніх знань і досвіду.
Стаття мені дуже сподобалась. Я вважаю,що вона є особливо цікавою для молодого покоління,яке сповнене життєвих сил та наснаги,щоб розпочати свою наукову діяльність. Без сумніву,наука у сучасному суспільстві відіграє важливу роль,оскільки вона допомагає краще пізнати та зрозуміти світ. Дійсно,роль науки в нашому світі переоцінити важко і я сподіваюсь,що вона й далі буде розвиватись на користь суспільства та природи.
Зрозуміло, що наука у певній мірі доторкається до усіх видів людської діяльності та людського буття, та стає невід'ємною її частиною. Для мене наукова робота є процесом переходу людського мислення у предмет (засоби, що в більшій мірі адаптують людину до навколишнього світу), або тлумачення(пояснення тих чи інших процесів). Для кожної держави є важливим та необхідним мати у своєму скаді науковців (особистостей, які відзначаються своїм розумом, який здатний до розробки чогось нового та необхідного). Поштовхом до наукових відкриттів є прагнення науковця до пошуку нових методів, засобів та ін.Суспільство, яке має в своєму складі таких людей, не стоїть на місті, а розвивається та удосконалюється, поліпшуючи при цьому своє розуміння та бачення навколишнього середовища. На жаль, рівень розвитку науки у нашій державі на дуже низькому рівні. Але це не означає що в Україні мало тих, хто займається науковими відкриттями. В силу багатьох чинників "наші" науковці виявляються більш цінними у інших країнах.
Стаття сподобалась.Як добре,що ще є люди,які не забувають цінність науки.В наш час деякі занедбали її.Наука є головною складовою життя кожної людити.Це те,що допомагає нам вдосконалюватися та розвиватися.Потрібно не забувати про це.
Дана стаття досить змістовна. Вона містить багато цікавої інформації, що буде корисною для кожного студента. Сьогодні, наука вже набагато пішла вперед і є невід'ємною частиною людства. Дійсно, що наука- це пізнавальна діяльність. І одного єдиного визначення дати неможливо. Прочитавши статтю, можна впевнено сказати, що наука виступає як соціокультурний феномен. Без сумнівів можна погодитися з тими фактами, що наводить автор.
Я погоджусь з думкою Бернала про те, що точного визначення понттю науки немає. Адже наука багатогранна і існує в багатьох сферах життя. Але точно можна відмітити, що наука перш за все зв'язана з соціумом. Адже вона з'явилася завдяти потребі людини вивчати навколишній світ, і на данний момент суспіство вже не може існувати без науки, так як саме вона сприє прогресу.
Я погоджуюсь з тим, що точне визначення науки дати дуже важко.Наука існує у різних сферах нашого життя і тому має різноманітні функції.Наука удосконалюється щодня,і набуття нових знань не можливе без попередніх знань і досвіду.
Звісно, точне визначення, що таке наука дати не можна, оскільки воно охоплює досить велику сферу людської діяльності. Крім того, наука розвивається щодня, і щодня змінює свою форму та зміст, відкриває нові аспекти людського життя. тому можна сказати, що наука безупинно розвивається і як наслідок створює нові умови існування людини.
Я повністю погоджуюсь з думками своїх одногрупців, що точного визначення науки не існує.Наука багатогранна і снує в багатьох сферах людського життя. Завдяки її ми дізнаємося про певні відкриття яких раніше не знали і не помічали. Наука не стоїть на місці, вона розвивається. створюючи нові умови існування людства.
Теза, сформована у назві статті (наука як соціокультурний феномен), повністю доводиться аргументами поданими в статті. АЛе прочитавши статтю, я зробила певний висовок. На мою думку, науку в соціокультурному аспекті не можна диференціювати на окремі складові чи категорії. Існуючи як цілісний і автономний "організм", вона створює собі свій власний неподільний світ. За Берналом наука класифікується в пяти різних жнрах, але проаналізувавши кожен з них, ми зрозуміємо, що вони є складовими один одного, а деякі з них є підгрунттям для створення іншого (нагромадження традицій знань - фактор розвитку виробництва). Тому розділяти їх як на окремі властивості поняття "наука" не можна.
Я вважаю,що стаття є достатньо змістовною та досить широко розкриває поняття науки у різних його аспектах.На мою думку,наука є абсолютно невід'ємною частиною розвитку сучасного суспільства,адже вона,як згадується у статті,тісно пов'язана з іншими формами суспільної свідомості:релігія,політика,право,тощо.Більш того,наука тісно вплетена у всі сфери людських відносин.
Дякуючи прочитаній статті, ми ще раз розглянули науку як соціокультурний феномен. Я повністю погоджуюсь з думками автора, що наука не може обмежуватися лише одним визначенням, адже вона є основою всіх сфер людської діяльності, які тісно пов'язанні між собою. Автор надає нам досить велику та докладну інформацію для пізнання, саморозвитку та переосмислення терміну "наука" та її цінність у житті кожного з нас.
Повністю погоджуюсь із тим,що дати одне визначення терміну "наука" неможливо.Наука багатогранна.І оскільки вона існує у всіх сферах життя сучасної людини,охарактеризувати її одним визначенням досить тяжко.
Абсолютно згодна, що наука-явище соціальне, оскільки вона тісно взаємопов'язана з людиною. Людський інтелект є однією з рушійних сил розвитку науки, а наукові досягнення обслуговують суспільство, сприяють його розвитку і розширенню його можливостей.
Організація творчої діяльності Стаття дійсно дуже доречна, оскільки ми всі збираємося займатися науковою діяльністю в більшій чи меншій мірі. Особисто мені дуже сподобалася думка про плановість наукової роботи дослідника. Я впевнена, що однією з найголовніших запорук успішної наукової діяльності є вміння правильно організовувати і розподіляти свій час. Чесно кажучи,я б дуже хотіла навчитись це робити, оскільки не завжди вдається все встигнути.
ПОГЛЯД НА НАУКУ ЯК НА СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН "Як влучно помітив Т. Кун, “вчені учаться вирішувати головоломки, і за всім цим ховається велика ідеологія”5. Тому висновок про нейтральність науки завжди є полемічним." - на мою думку,в нашому світі людей в принципі не існує нічого нейтрального,все відносне,з більшою чи меншою частиною суб'єктивності. Адже крім людини,суб'єкта ,ніхто інший не може систематизувати,проаналізувати чи узагальнити інформацію. "Наука вимагає співробітництва багатьох людей, вона інтерсуб’єктивна. "
Як було зазначено у статті-наука, як соціокультурний феномен, вплетена в усі сфери людських відносин. Для мене це означає повну залежність людини від науки в цілому і від окремих її компонентів. Адже науковці не лише досліджують теоретичні питання в певній галузі, але і керують технічним прогресом сьогодення. Мене обурює те, що більшість людей або не спроможні або просто не хочуть навіть дізнаватися хоча б про деякі новини наукового світу і таким чином дозволяють залишати себе у незнанні. Звичайно все,що написано в статті є досить корисним і актуальним для людей, які займаються або будуть займатися науковою роботою, але читаючи її, я розумію, що найголовніша ціль науки є "приручення" людини і диктування їй правил правильної поведінки, продукції для масового споживання, моди, засобів комунікації, способів відпочинку та ін. Ні в якому разі не кажу, що наука це щось негативно скероване на людину, але вона дуже допомогає "розумнішим" керувати над "слабшими" цивільними і гуманними методами.
Стаття дуже добре відображає роль науки як у розвитку особистості, так і у повсякденному житті. В час науково-технічного прогресу наукові відкриття можуть принести революційні ідеї для полегшення повсякденного життя, тому наука розвивається і розгаужується на окремі галузі, що і створює проблему вузькоспеціалізованості вчених і молодих науковців. Тому на мою думку науковець - це людина, котра не боїться пізнавати щось нове і не боїться вийти за рамки своєї спеціалізації. Саме тому в час НТП вся увага прикута на розвиток техніки та нових нанотехнологій, але сама суть науки як джерела накопичення знань в наш час починає виходити на перший план, оскільки світ розвивається швидкими темпами і дуже важко тримати руку на пульсі свіх новин науки і техніки.
На мою думку ця стаття є дуже актуальною як для досвідчених науковців, так і для початківців у сфері наукових досліджень, адже викладена в ній інформація може стати помічником у написанні наукових праць
Прочитавши статтю, «ПОГЛЯД НА НАУКУ ЯК НА СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН» я зрозуміла що вона є досить змістовною та корисною. Зробила висновок ,що точного визначення науки не існує, адже це глибоке і багатогранне поняття, тому що наука це не тільки форма інтелектуальної діяльності людей, але і відкриття об’єктивних законів світу та передбачення тенденцій його розвитку. Основною метою науки є пізнання об'єктивнивного світу.
Я вважаю,що подана стаття є досить корисною,для усвідомлення ролі науки у нашому житті. Наука є невід'ємною частиною людського існування, за допомогою науки людство рухається вперед. З поданої статті я зрозуміла те,що досить важко дати точне визначення науки,адже воно є багатогранним,але все ж коли людина залучається до наукової діяльності вона здатна зробити власний внесок у її розвитк, і кожен з нас, хто навчається у вищих навчальних закладах ,має змогу зробити свій вклад у розвиток науки.
Прочитавши статтю я зрозуміла,що наука являється соціокультурним феноменом, вона є невід'ємною частиною існування людства. Визначення науки є багатогранним,воно включає безліч понять,які по-своєму описують значущість і вагомість науки, у різних сферах суспільної,наукової діяльності.Я зрозуміла те,що взагалі дати одне конкретне визначення науки неможливо, і я зрозуміла що це дійсно так,адже наука завжди йде вперед,розвивається,і зараз поглянувши на ті наукові,технічні досягнення.які здобуло людство під час свого розвитку підтверджує це.
Перед тим, як я ознайомилася зі статтею, я не мала чіткого поняття про те, що таке наука. Прочитавши надані твердження та факти в мене формується зрозуміле її поняття. Наука включає в себе все, що її оточує, кожна деталь є важливою. В розвитку науки також грає веклику роль розвиток сусупільства та культури. Також зазначення Френсіса Бекона дуже влучне. Його філософія взагалі має своєрідний характер, коли це стосується науки. Нам дійсно потрібно враховувати те, що все розвивається і стояти на місці ми не можемо. Ми потребуємо розвитку, особливо в науці. Ніяка сфера не може бути реалізована та розвинена без наукового обгрунтування її.
Наука була актуальна в стародавні часи, вона актуальна і на сьогоднішній день. І безсумнівно, наука буде актуальна і в майбутньому. Тим більше, якщо в недалекому майбутньому людство буде жити в умовах так званого інформаційного суспільства, де головним фактором суспільного розвитку стане виробництво і використання знання, науково-технічної та іншої інформації.
мене,полегшує сприйняття матеріалу.Адже наука є досить складною ,а в особливості як "соціальний феномен".НАйбільше мене зацікавило розуміння того що наука поділяється на “зовнішню” і “внутрішню”. Таїї залежність від соціально-економічних, ідеологічних і духовних умов . А слова Ф.Бекона , видатної людини,дісйно попали в саму ціль.
Сучасний світ розвивається неймовірно швидко, а тому і наука продовжує свій розвиток. Дійсно, поняття наука неможливо обмежити одним визначенням, адже воно є багатогранним і вносить свою частинку у всі сфери нашого життя. Мені здається, що поняття науки буде невід ‘ємною частиною майбутнього.
Цікавими і доречними є слова Френсіса Бекона, власне про те, що розвиток науки є можливим за співпраці поколінь. Власне, можна лише уявити, яким би було суспільство сьогодні якщо б не передавалися наступним поколінням вже набутті відкриття та знання. Розвиток суспільства, науки і інших сфер зупинився б. Отже, суспільство і його рівень розвитку має значний вплив на те, як розвиватиметься світ , які нові відкриття відбуватимуться , і в цілому яким шляхом йтиме життя.
Не секрет, що впродовж століть важливим чинником і передумовою розвитку освіти, мистецтва, архітектури та культури була наука, яка охоплює всі галузі знань: хімію, біологію, історію, філософію,мовознавство, медицину, політику та багато інших, список яких може бути безкінечним. І в цьому я ще більше переконалася, читаючи статтю О.Руденка "ПОГЛЯД НА НАУКУ ЯК НА СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН". Чесно кажучи, мені імпонують слова Дж. Бернала, який говорив, що “дати визначення науки, власне кажучи, неможливо”, а ми лише можемо намітити шляхи, якими можна наблизитися до розуміння того, чим є наука. Я також цілком погоджуюсь з визначенням науки за Берналом, яку він розглядав як: (1) інститут; (2) метод; (3) нагромадження традицій знань; (4) фактор розвитку виробництва; (5) найбільш сильний фактор формування переконань і відношень людини до світу. А й справді, розвиток суспільства напряму залежить від наукових відкриттів, які з кожним днем полегшують наше життя. На мою думку, це не важко прослідкувати, занурившись в історію. Доречним є і твердження, що сьогодні наука розглядається насамперед як соціокультурний феномен, адже вона пов"язана тісними вузами із будь-якою діяльністю людей. На останок, хотілося б зазначити, що XXI століття - епоха науки, її грандіозного поступу вперед та впливу на розвиток цивілізації. Тож, шановні науковці-початківці, пам"ятайте слова Майкла Фарадея, який казав: " Наука - океан, відкритий як для тури, так і для фрегата. Один перевозить по ньому злитки золота, інший вудить в ньому оселедців." Занурьтесь в океан великих відкриттів, і ви ніколи про це не пошкодуєте!
Прочитавши статтю, я зрозуміла що термін "наука" народився не сам по собі, а разом із людством. Для себе я відмітила, що людина доповнює і розширює межі своїх знать щоденно, дізнаючись нову інформацію, з тим самим і розширюється наука. У статті я знайшла цікаве висловлювання одного із засновників наукознавства Дж. Бернала. Він відзначав, що “дати визначення науки, власне кажучи, неможливо”. І це так! Що таке наука? У кожного знайдеться власне розуміння цього явища. Я розумію науку як "замок", який єднає в собі традиції пращурів, знання, накопичені віками, фактор формування переконань і принципів, відношення людини до світу. Дійсно, наука не має точного і чіткого пояснення, це щось абстрактне, що постійно розширюється і змінюється. Ще Ф.Бекон у свій час відзначав: “Удосконалювання науки варто чекати не від здатності чи моторності якої-небудь окремої людини, а від послідовної діяльності багатьох поколінь, що змінюють одне одного”. Завершуючи свою думку скажу, людство у наш час знаходить багато шляхів, щоб забезпечити себе всім необхідним, аби полегшити собі життя, саме XXI століття вважається епохою науки. Людина і наука завжди будуть йти разом, римаючись за руки!
Безсумнівно, наука не може обмежуватись лише одним визначенням, як форма людської діяльності чи сукупність дисциплінарних знань, водночас вона є і соціокультурним феноменом.Залежно від того які умови створюватиме соціум так і розвиватиметься наука.Звичайно, наука не може існувати без культури так і навпаки. Хіба багато культурних надбань обійшлися без допомоги науки? Я думаю, що жодне. Наука пронизує всі сфери людської діяльності, оскільки вона є чи не найголовнішим фактом людського існування взагалі.
ReplyDeleteThis comment has been removed by the author.
DeleteЯ цілком погоджуюсь з доказами, що наводить автор статті, щодо поняття соціокультурного феномена. Також не можу не погодитись з вище сказаними думками.Так як функції науки є багатогранними і відзеркалюють всі напрямки діяльності людини,з цього і випливає, що наука не може не розглядатись як соціокультурний феномен.
ReplyDeleteУ статті розглядається проблема дефініції терміна "наука", обґрунтовується, точніше, пояснюється відносно нова думка щодо науки як соціокультурного феномену. У моєму розумінні з цього випливає те, що наука стає ближчою кожному, не тільки спеціалісти оперують вузькопрофільними поняттями, а й просто допитливі ...нехай будуть студенти, чи й навіть ті, які абсолютно не цікавляться в певній сфері, але певним чином отримали знання (цьому сприяє не тільки соціальний фактор, а й технічні засоби, доступні чи не кожному).
ReplyDelete"Двоякого роду залежність" несе в собі постійний зв'язок із техногіями, що застосовуються на практиці, тобто постійно відбуваються дослідження, вивчення, внесення змін, опробовування, – вдосконалення. Удосконалення проводяться в усіх сферах суспільного життя, до того ж кожна країна має свої інститути, які здійснюють науковий пошук, тому можна говорити про науку як соціокультурне явище.
Звичайно, у сьогоденному суспільстві наука перетворилася на провідну, рушійну силу, яка визначає подальшу долю конкретного суспільства, світу, чи навіть індивіда. Вона, справді, вплетена в усі сфери життя людини, але поряд з тим, наука не лише акумулює досвід багатьох поколінь, вона формує людину як суб’єкта пізнання, а також «виступає як фактор соціальної регуляції суспільних процесів … впливає на потреби суспільства, стає необхідною умовою раціонального управління». З цим важко не погодитися.
ReplyDeleteРоль науки у сучасному суспільстві надзвичайно велика, особливо коли перед людством постають багато життєво важливих питань, на які досі науковці не дали відповіді. Поступово вчені знаходять правильне, обґрунтоване пояснення.
ReplyDeleteОднак, воно виникає не ізольовано. Для того, щоб його досягти потрібно проробити ряд досліджень, експериментів, які відбуваються завдяки науковій праці живих людей. Саме в цьому, на мою думку, проявляється соціокультурний феномен. Наука тісно пов`язана з різними сферами людської діяльності і завдяки їй ми можемо, навіть, зробити висновок про рівень розвитку певного народу. Тому, є підстави вважати, що суспільство та наука
перебувають у тісному взаємозв`язку.
Стаття допомогла дати ширше визначення поняттю "наука". З вище сказаного можна зробити висновок,що основна мета науки-це систематизація та виробництво знань об*єктивної дійсності. Також наука має багато функцій ,але найголовніша з них- виробництво істинного знання,яке здійснюється за допомогою прогнозу,опису та пояснення.
ReplyDeleteЯк ми уже знаємо, наука має три основні визначення.Зі статті я дізналась, що сьогодні наука розглядається насамперед як соціокультурний феномен.Це відбувається,тому що кордони сучасного розуміння науки розширюються до меж культури.І це не дивує, бо наука завжди спирається на вже сформовані культурні традиції, цінності і норми.Але й не слід забувати про зв'язок науки та суспільства,бо в наш час розвиток суспільства майже неможливий без науково-дослідної діяльності.
ReplyDeleteThis comment has been removed by the author.
ReplyDeleteВ статті автор, розглядаючи питання визначення «науки», аналізує і заглиблюється в суть, роль, значення науки, як елементу розвитку не тільки суспільства, людства, а і, що зацікавлює- роль особистості в розвитку наукових знань. Американська письменниця російського походження Айн Ренд також підтримує теорію, близьку мені, що науку, культуру створюють не етноси, не суспільство, а окремі індивіди. Тому найсуттєвішим в статті я вважаю аргумент: "Але зробити відкриття, винайти щось нове може лише індивід, що володіє проникливим розумом і необхідними знаннями, а не суспільство як таке.". Також цікаво, що автор пов’язує сутність науки з культурою. Вміння помічати, досліджувати, аналізувати, систематизувати, як на мене, також пов’язано з певним культурним середовищем, хоч би навіть в плані використання наукових знань та досліджень в побуті і виробництві. Єдине з чим я не готова погодитись- це ідеологічність науки. Як на мене, справжні наукові знання, дослідження, роботи все таки надідеологічні і будуються на природних факторах, явищах, предметах, знаннях.
ReplyDeleteПогоджуюсь з Вами, що наука повинна бути "надідеологічною", але відштовхуючись від реалій сучасного життя, це практично нереально!
DeleteThis comment has been removed by the author.
ReplyDeleteНаука і справді пошук істини. Без числених наукових досліджень ми б залишилися у кам*яному віці. Вважали б за дивину вогонь, блискавку і дощ...Поклонялися б різноманітним божествам, за всі незрозумілі нам явища. Але наука довела, що всьому є пояснення. кожному явищу. якщо і є речі які ми не в змозі пояснити зараз, то це лише питання часу.
ReplyDelete“Удосконалювання науки варто чекати не від здатності чи моторності якої-небудь окремої людини, а від послідовної діяльності багатьох поколінь, що змінюють одне одного”.-згодна з цим виразом.без вдосконалення певних речей, винаходів ми б не мали того, що в нас є зараз. як кажуть "нове-це добре забуте старе"...швидше не забуте, а те, на що ми вже не звертаємо уваги. вдосконалення заради ж нашого комфорту...але це не завжди добре. Наука здатна не тільки створювати і покращувати...часто маленькі помилки можуть коштувати дуже багато...
У статі, автор намагається підійти до визначення терміну" наука" з усіх сторін. Він дає кілька дефініцій науки, з яких і випливають найголовніші її функціїї. Автор вважає, що усі явища та процеси, які відбувались та відбуваються у нашому житті, може пояснити наука з точки зору соціокультурного феномену.З цим важко не погодитись, адже наука є невід'ємною частиною суспільства, визначає подальші напрями розвитку та сам науково-технічний прогрес. Значення науки величезне, тому що саме вона впливає на наше життя та на життя майбутніх поколінь в цілому.
ReplyDeleteУ статті "ПОГЛЯД НА НАУКУ ЯК НА СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН", ми знаходимо для себе кілька тлумачень терміна "наука". Також автор розглядає її функції. Автор вважає, що головною функцією є - "пошук істини", і я цілком погоджуюся з його думкую і вважаю,що тільки наука може допомогти нам зрозуміти навколишній світ.
ReplyDeleteА що таке істина?!
DeleteНа мій погляд, істина -це наприклад, тверження, яке є загальновідомим для усіх, воно не потребує доведення, і не змінює свого значення через чиюсь субєктивну думку.
DeleteЯ гадаю, істина для кожного своя. Це свій погляд, своя думка, яку ми встановлюємо самі впродовж свого життя, спираючись на свій досвід.
DeleteТак, термін наука власне як і сам процес наукової діяльності річ багатогранна і складна. В даній статті ми бачимо три основні іпостасі науки, три обличчя науки: наука як особливий спосіб діяльності, наука як система знань, наука і її соціальна природа. Останнє, на мою думку, і є ключовим у творенні цієї складної системи.
ReplyDeleteНауку творять люди. Ключем до всякої науки є знак питання, той знак питання, який колись поставив перед собою сміливець. Так, саме сміливець, який не побоявся висунути свої гіпотези стосовно того чи іншого поняття, не злякався критики (а це невід’ємний момент науки). Одвічна трагедія науки в тому, що красиві гіпотези розбиваються некрасивими фактами.
Наука і люди завжди ідуть поруч. Ці два поняття нерозривно пов’язані. Цю думку відстоює автор статті, її розділяю і я.
Можливо, красиві (тобто нові, нетривіальні?) гіпотези/ідеї розбиваються не завжди красивим (адекватним) ставленням до них з боку "колег по цеху"????
DeleteСтавлення «колег по цеху» може також бути різним. Воно не завжди адекватне. Вчені такі ж люди і ніщо людське їм не чуже. Далі питання можна ставити про професіоналізм і непрофесіоналізм. Професіонал завжди сприйме адекватну критику.
DeleteАвтор статті розкриває нам набагато більший спектр терміна "наука"- це вже зовсім не повсякденний термін,який ми часто чуємо та вживаємо, автор надає нам набагато більше дафініцій та функцій і з впевненістю можна сказати, що стаття буде корисною не тільки для студента, а також і для людей у котрих наука відіграє не останню роль у житті.
ReplyDeleteя вважаю ми повинні насамперед ключовою ставити для себе не проблему визначення терміну "наука", а функції, яку вона виконує. І перш за все для суспільства і особисто для кожного. Наука - це глобальний, якщо ми можемо так сказати, прогрес для нашого світу. Завдяки їй та її розвитку ми відкрили для себе багато нового, удосконалили та деякою мірою полегшили засоби нашого існування. Наука схожа на дерево. І хоча на сьогоднішній день нам здається що вже немає нічого нового, про що б ми не знали, це лише здається. Тому це не старе, а молоденьке деревце, яке потрібно плекати і вирощувати новими відкриттями. Наука проникає у життя кожного. Спостерігаючи, як ростиме і цвістиме наше "дерево", у нас самий з*явиться стимул до діяльності та життя загалом
ReplyDeleteВ цій статті висвітлюється визначення терміну "наука" як соціокультурного феномена. Я абсолютно погоджуюся з цією точкою зору, оскілька "наука" дійсно переплітається з усіма сферами життя людини. Не менш важливим, є визначення функцій "науки", оскільки з розвитком суспільства, його діяльності, тощо, їх стає все більше.
ReplyDeleteСтаття й дійсно цікава, але не погоджусь з твердженням автора, що наука - це, насамперед, пошук істини, адже для мене наука - це пошук вирішення певних проблем. Напевно, це зумовлено тим, що я мислю занадто практично, але я вважаю, що будь яка діяльність має приносити користь іншим людям, а пошук істини, здебільшого, лише вгамує цікавість.
ReplyDeleteОсобисто я погоджуюсь з цими твердженнями. Дійсно, наука залежить від різноманітних сил, що діють у суспільстві, а також від факторів, які на неї впливають. Стаття цікава тим, що в ній показано де саме наука використовується (економіка, політика і т.д.) В ній розкривається головне завдання, мета та методи науки, що є важливою інформацією для тих, хто хоче пов'язати своє життя з науковими дослідженнями.
ReplyDeleteДуже пізнавальна стаття про сфери використання науки, детальне її тлумачення, функції та головні завдання. Багато інформації з поданої статті зацікавило, особливо те, що наука переплітається з усіма сферами життя, як було вже зазначено. Також відкрила для себе науку як соціокультурний феномен, багато дізналася про проективно-конструктивну функцію науки та сподіваюся, що ця інформація стане у нагоді для всіх, не тільки для тих, хто займається науковою діяльністю.
ReplyDeleteНа мою думку, вищевикладена стаття є дуже змістовною та пізнавальною в питанні про науку. В ній дуже широко розкрито зміст та розуміння науки в трьох її основних формах, визначено функції науки та її головне завдання. Хочеться погодитись з автором, у посиланні на Дж. Бернала, який, в свою чергу, стверджував, що "дати визначення науки неможливо". Вважаю що це дійсно так, адже на мою думку наука - це певні знання, теорії, гіпотези, наукові фактори, судження, суперечки, пояснення та переконання в певній області об"єктів, сфері життя чи людських відносин. Досить цікаво автор статті розглядає науку як соціальнокультурний феномен, зазначаючи, що вона має місце в усіх сферах людських відносин, є основою відносин самих людей, усіх форм їх діяльності, та головним завданням її є - пошук істини. Особливо мою увагу привернуло твердження автора, щодо основної функції науки - це виробництво істотного знання, яке досягається за допомогою опису, пояснення, прогнозу та яке слід ураховувати при пошуках загальнозначущого визначення науки. Думаю це дійсно так, і істина є основою, ядром науки.
ReplyDeleteThis comment has been removed by the author.
ReplyDeleteThis comment has been removed by the author.
ReplyDeleteСтаття дійсно дуже цікава, і я погоджуюсь з тим, що наука - це справжній соціокультурний феномен. На мою думку, феномен науки в тому, що вона виникла задавна, і дотепер розвивається досить стрімко, не дивлячись на критику, заборони, соціальні, політичні та культурні чинники (наприклад Марксистська ідеологія, яка тотально контролювала науку). Соціокультурний тому, що наука розвивається в тісному зв'язку з культурою і суспільством. Наприклад, щоб зробити відкриття, науковець використовує таке культурне надбання народу як мова, адже без мови неможливо обгрунтувати і довести свою точку зору з певного наукового дослідження. Без чітких обгрунтованих фактів дане відкриття не буде прийняте соціумом. Дійсно, наука має в собі елемент соціального, адже як було зазначено в статті, жоден науковець не робить відкриття, спираючись тільки на власний розум, інтелект та мету. Будь-який дослідник завжди звертається до наукових досліджень своїх колег чи робіт інших світових відомих науковців. Наука, як було зазначено, завжди прагне до істини, але, я вважаю, що її досить важко відшукати, коли є багато критики, внутрішніх і зовнішніх суперечностей.
ReplyDeleteПерш за все хочу сказати, що дана стаття досить широко і багатогранно розкриває нам значення науки, її так звану історичну еволюцію. Вона наповнена цікавими цитатами, які ще повніше відкривають суть питання, що розглядається. Мабуть кожен погодиться зі мною, що основною метою науки завжди була взаємопов'язаність з виробництвом і систематизацією об'єктивних знань, що стало причиною того, що до складу обов'язкових функцій науки включався опис, пояснення і передбачення процесів і явищ дійсності на основі законів, що відкриваються наукою. Отже, можна впевнено зробити висновок, що основною функцією науки є виробництво істинного знання, яке стає реальним за допомогою опису, пояснення, прогнозу, але обумовлене соціокультурним простором. На мою думку, погоджуючись з авторм статті О.Руденком, цю обставину з особливою необхідністю слід брати до уваги під час пошуків загальнозначущого визначення науки.
ReplyDeleteThis comment has been removed by the author.
ReplyDeleteНа мій погляд стаття дуже цікава і досить актуальна. Адже основна мета науки пов’язана з виробництвом і систематизацією об’єктивних знань, тому до її складу включаються певні явища і процеси.Всі ми знаємо що , в наш час,наука тісно пов’язана з усіма галузями людського життя.Також я погоджуюся з твердженням Ф. Бекона. Наука вдосконалюється з кожним роком,завдяки людям які над цим працюють і передають свої знання підростаючому поколінню. І це є досить корисно , адже завдяки постійному оновленню знань людство змогло встановити досить багато феноменів у різних галузях( наприклад в медицині).
ReplyDeleteНаука - це форма діяльності, система знань, має соціальну природу. Чітке або єдине визначення поняття "наука" є неможливим, адже, наука не має меж і охоплює всі сфери людського життя. В наш час, коли в світі з`являється стільки новинок, просто неможливо, щоб не відбувався розвиток науки.
ReplyDeleteЦя стаття показує нам, на скільки наука пов`язана із культурою та історією. Функції науки ще раз підтверджують те, що вона є невід'ємною частиною суспільства і існує в кожному суспільстві на рівні їхньої цивілізації. Головна мета науки - пошук істини, а це нелегке завдання, оскільки вимагає багато зусиль та часу, іноді навіть проходять покоління.
Ця стаття зацікавила мене, насамперед, описом багатозначності поняття "наука".
ReplyDeleteЦе не лише предмет який нам доводиться вивчати і не сукупність знань про нього. Наука охоплює в єдине поняття всі сфери людського життя, відображається в кожному виді діяльності.
Наука істинна, об"єктивна, вона допомагає пізнати світ, оперувати фактами, певною мірою прогнозувати події. Вона розвивається разом із людством, супроводжує людей від первісних часів до сьогодення. Як зазначав Ф. Бекон: “Удосконалювання науки варто чекати не від здатності чи моторності якої-небудь окремої людини, а від послідовної діяльності багатьох поколінь, що змінюють одне одного”. Завдання науки - це пошук істини, який вимагає часу та співпраці багатьох людей.Вона не може розвиватися поза освоєнням знань, що стали суспільним надбанням і зберігаються в соціальній пам'яті. Наука розглядається як соціокультурний феномен, тому що вона залежить від суспільства і певним чином детермінує суспільне життя.
Ця стаття дуже пізнавальна, допомагає конкретизувати та узагальнити наше розуміння науки, усвідомити її функції та важливість для суспільства та для кожної людини окремо.
Загальна характеристика науки
ReplyDeleteНа мою думку, дана стаття є дуже корисною і цінною як для нас студентів, так і для суспільства в цілому. Для прикладу, мене дуже зацікавило те, що наука така багатогранна, що виступає аж в трьох іпостасях. І це наштовхнуло мене на думку, що якщо ти хочеш глибше зрозуміти поняття «наука», то маєш зрозуміти всі три види науки. Я цілком погоджуюся, що наука це соціокультурний феномен, що вона проникла в усі сфери людського життя. Так, наука тісно переплетена із виробництвом , і має неабиякий вплив на усі сфери життя. Ф. Бекон висловив дуже цікаву думку, що розвиток науки залежить не від одного окремого умілого і здібного індивіда, а від майбутніх поколінь. Від того, наскільки нам молодому поколінню потрібно розвиватися, вдосконалюватися, а заразом і вдосконалювати все навколо себе. Наука буде існувати доти, доки існуватиме інтерес до неї,потреба в ній.
Я погоджуюсь з тим, що точне визначення науки дати дуже важко.Наука існує у різних сферах нашого життя і тому має різноманітні функції.Наука удосконалюється щодня,і набуття нових знань не можливе без попередніх знань і досвіду.
ReplyDeleteСтаття мені дуже сподобалась. Я вважаю,що вона є особливо цікавою для молодого покоління,яке сповнене життєвих сил та наснаги,щоб розпочати свою наукову діяльність. Без сумніву,наука у сучасному суспільстві відіграє важливу роль,оскільки вона допомагає краще пізнати та зрозуміти світ. Дійсно,роль науки в нашому світі переоцінити важко і я сподіваюсь,що вона й далі буде розвиватись на користь суспільства та природи.
ReplyDeleteЗрозуміло, що наука у певній мірі доторкається до усіх видів людської діяльності та людського буття, та стає невід'ємною її частиною. Для мене наукова робота є процесом переходу людського мислення у предмет (засоби, що в більшій мірі адаптують людину до навколишнього світу), або тлумачення(пояснення тих чи інших процесів). Для кожної держави є важливим та необхідним мати у своєму скаді науковців (особистостей, які відзначаються своїм розумом, який здатний до розробки чогось нового та необхідного). Поштовхом до наукових відкриттів є прагнення науковця до пошуку нових методів, засобів та ін.Суспільство, яке має в своєму складі таких людей, не стоїть на місті, а розвивається та удосконалюється, поліпшуючи при цьому своє розуміння та бачення навколишнього середовища. На жаль, рівень розвитку науки у нашій державі на дуже низькому рівні. Але це не означає що в Україні мало тих, хто займається науковими відкриттями. В силу багатьох чинників "наші" науковці виявляються більш цінними у інших країнах.
ReplyDeleteСтаття сподобалась.Як добре,що ще є люди,які не забувають цінність науки.В наш час деякі занедбали її.Наука є головною складовою життя кожної людити.Це те,що допомагає нам вдосконалюватися та розвиватися.Потрібно не забувати про це.
ReplyDeleteДана стаття досить змістовна. Вона містить багато цікавої інформації, що буде корисною для кожного студента. Сьогодні, наука вже набагато пішла вперед і є невід'ємною частиною людства. Дійсно, що наука- це пізнавальна діяльність. І одного єдиного визначення дати неможливо. Прочитавши статтю, можна впевнено сказати, що наука виступає як соціокультурний феномен. Без сумнівів можна погодитися з тими фактами, що наводить автор.
ReplyDeleteЯ погоджусь з думкою Бернала про те, що точного визначення понттю науки немає. Адже наука багатогранна і існує в багатьох сферах життя. Але точно можна відмітити, що наука перш за все зв'язана з соціумом. Адже вона з'явилася завдяти потребі людини вивчати навколишній світ, і на данний момент суспіство вже не може існувати без науки, так як саме вона сприє прогресу.
ReplyDeleteЯ погоджуюсь з тим, що точне визначення науки дати дуже важко.Наука існує у різних сферах нашого життя і тому має різноманітні функції.Наука удосконалюється щодня,і набуття нових знань не можливе без попередніх знань і досвіду.
ReplyDeleteЗвісно, точне визначення, що таке наука дати не можна, оскільки воно охоплює досить велику сферу людської діяльності. Крім того, наука розвивається щодня, і щодня змінює свою форму та зміст, відкриває нові аспекти людського життя. тому можна сказати, що наука безупинно розвивається і як наслідок створює нові умови існування людини.
ReplyDeleteЯ повністю погоджуюсь з думками своїх одногрупців, що точного визначення науки не існує.Наука багатогранна і снує в багатьох сферах людського життя. Завдяки її ми дізнаємося про певні відкриття яких раніше не знали і не помічали. Наука не стоїть на місці, вона розвивається. створюючи нові умови існування людства.
ReplyDeleteТеза, сформована у назві статті (наука як соціокультурний феномен), повністю доводиться аргументами поданими в статті. АЛе прочитавши статтю, я зробила певний висовок.
ReplyDeleteНа мою думку, науку в соціокультурному аспекті не можна диференціювати на окремі складові чи категорії. Існуючи як цілісний і автономний "організм", вона створює собі свій власний неподільний світ. За Берналом наука класифікується в пяти різних жнрах, але проаналізувавши кожен з них, ми зрозуміємо, що вони є складовими один одного, а деякі з них є підгрунттям для створення іншого (нагромадження традицій знань - фактор розвитку виробництва). Тому розділяти їх як на окремі властивості поняття "наука" не можна.
Я вважаю,що стаття є достатньо змістовною та досить широко розкриває поняття науки у різних його аспектах.На мою думку,наука є абсолютно невід'ємною частиною розвитку сучасного суспільства,адже вона,як згадується у статті,тісно пов'язана з іншими формами суспільної свідомості:релігія,політика,право,тощо.Більш того,наука тісно вплетена у всі сфери людських відносин.
ReplyDeleteДякуючи прочитаній статті, ми ще раз розглянули науку як соціокультурний феномен. Я повністю погоджуюсь з думками автора, що наука не може обмежуватися лише одним визначенням, адже вона є основою всіх сфер людської діяльності, які тісно пов'язанні між собою. Автор надає нам досить велику та докладну інформацію для пізнання, саморозвитку та переосмислення терміну "наука" та її цінність у житті кожного з нас.
ReplyDeleteПовністю погоджуюсь із тим,що дати одне визначення терміну "наука" неможливо.Наука багатогранна.І оскільки вона існує у всіх сферах життя сучасної людини,охарактеризувати її одним визначенням досить тяжко.
ReplyDeleteThis comment has been removed by the author.
ReplyDeleteАбсолютно згодна, що наука-явище соціальне, оскільки вона тісно взаємопов'язана з людиною. Людський інтелект є однією з рушійних сил розвитку науки, а наукові досягнення обслуговують суспільство, сприяють його розвитку і розширенню його можливостей.
ReplyDeleteОрганізація творчої діяльності
ReplyDeleteСтаття дійсно дуже доречна, оскільки ми всі збираємося займатися науковою діяльністю в більшій чи меншій мірі. Особисто мені дуже сподобалася думка про плановість наукової роботи дослідника. Я впевнена, що однією з найголовніших запорук успішної наукової діяльності є вміння правильно організовувати і розподіляти свій час. Чесно кажучи,я б дуже хотіла навчитись це робити, оскільки не завжди вдається все встигнути.
ПОГЛЯД НА НАУКУ ЯК НА СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН
ReplyDelete"Як влучно помітив Т. Кун, “вчені учаться вирішувати головоломки, і за всім цим ховається велика ідеологія”5. Тому висновок про нейтральність науки завжди є полемічним." - на мою думку,в нашому світі людей в принципі не існує нічого нейтрального,все відносне,з більшою чи меншою частиною суб'єктивності. Адже крім людини,суб'єкта ,ніхто інший не може систематизувати,проаналізувати чи узагальнити інформацію.
"Наука вимагає співробітництва багатьох людей, вона інтерсуб’єктивна. "
Як було зазначено у статті-наука, як соціокультурний феномен, вплетена в усі сфери людських відносин. Для мене це означає повну залежність людини від науки в цілому і від окремих її компонентів. Адже науковці не лише досліджують теоретичні питання в певній галузі, але і керують технічним прогресом сьогодення. Мене обурює те, що більшість людей або не спроможні або просто не хочуть навіть дізнаватися хоча б про деякі новини наукового світу і таким чином дозволяють залишати себе у незнанні. Звичайно все,що написано в статті є досить корисним і актуальним для людей, які займаються або будуть займатися науковою роботою, але читаючи її, я розумію, що найголовніша ціль науки є "приручення" людини і диктування їй правил правильної поведінки, продукції для масового споживання, моди, засобів комунікації, способів відпочинку та ін. Ні в якому разі не кажу, що наука це щось негативно скероване на людину, але вона дуже допомогає "розумнішим" керувати над "слабшими" цивільними і гуманними методами.
ReplyDeleteПОГЛЯД НА НАУКУ ЯК НА СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН
ReplyDeleteСтаття дуже добре відображає роль науки як у розвитку особистості, так і у повсякденному житті. В час науково-технічного прогресу наукові відкриття можуть принести революційні ідеї для полегшення повсякденного життя, тому наука розвивається і розгаужується на окремі галузі, що і створює проблему вузькоспеціалізованості вчених і молодих науковців. Тому на мою думку науковець - це людина, котра не боїться пізнавати щось нове і не боїться вийти за рамки своєї спеціалізації. Саме тому в час НТП вся увага прикута на розвиток техніки та нових нанотехнологій, але сама суть науки як джерела накопичення знань в наш час починає виходити на перший план, оскільки світ розвивається швидкими темпами і дуже важко тримати руку на пульсі свіх новин науки і техніки.
На мою думку ця стаття є дуже актуальною як для досвідчених науковців, так і для початківців у сфері наукових досліджень, адже викладена в ній інформація може стати помічником у написанні наукових праць
ReplyDeleteПрочитавши статтю, «ПОГЛЯД НА НАУКУ ЯК НА СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН» я зрозуміла що вона є досить змістовною та корисною. Зробила висновок ,що точного визначення науки не існує, адже це глибоке і багатогранне поняття, тому що наука це не тільки форма інтелектуальної діяльності людей, але і відкриття об’єктивних законів світу та передбачення тенденцій його розвитку. Основною метою науки є пізнання об'єктивнивного світу.
ReplyDeleteЯ вважаю,що подана стаття є досить корисною,для усвідомлення ролі науки у нашому житті. Наука є невід'ємною частиною людського існування, за допомогою науки людство рухається вперед. З поданої статті я зрозуміла те,що досить важко дати точне визначення науки,адже воно є багатогранним,але все ж коли людина залучається до наукової діяльності вона здатна зробити власний внесок у її розвитк, і кожен з нас, хто навчається у вищих навчальних закладах ,має змогу зробити свій вклад у розвиток науки.
ReplyDeleteПрочитавши статтю я зрозуміла,що наука являється соціокультурним феноменом, вона є невід'ємною частиною існування людства. Визначення науки є багатогранним,воно включає безліч понять,які по-своєму описують значущість і вагомість науки, у різних сферах суспільної,наукової діяльності.Я зрозуміла те,що взагалі дати одне конкретне визначення науки неможливо, і я зрозуміла що це дійсно так,адже наука завжди йде вперед,розвивається,і зараз поглянувши на ті наукові,технічні досягнення.які здобуло людство під час свого розвитку підтверджує це.
ReplyDeleteПеред тим, як я ознайомилася зі статтею, я не мала чіткого поняття про те, що таке наука. Прочитавши надані твердження та факти в мене формується зрозуміле її поняття. Наука включає в себе все, що її оточує, кожна деталь є важливою. В розвитку науки також грає веклику роль розвиток сусупільства та культури. Також зазначення Френсіса Бекона дуже влучне. Його філософія взагалі має своєрідний характер, коли це стосується науки. Нам дійсно потрібно враховувати те, що все розвивається і стояти на місці ми не можемо. Ми потребуємо розвитку, особливо в науці. Ніяка сфера не може бути реалізована та розвинена без наукового обгрунтування її.
ReplyDeleteНаука була актуальна в стародавні часи, вона актуальна і на сьогоднішній день. І безсумнівно, наука буде актуальна і в майбутньому. Тим більше, якщо в недалекому майбутньому людство буде жити в умовах так званого інформаційного суспільства, де головним фактором суспільного розвитку стане виробництво і використання знання, науково-технічної та іншої інформації.
ReplyDeleteмене,полегшує сприйняття матеріалу.Адже наука є досить складною ,а в особливості як "соціальний феномен".НАйбільше мене зацікавило розуміння того що наука поділяється на “зовнішню” і “внутрішню”. Таїї залежність від соціально-економічних, ідеологічних і духовних умов .
ReplyDeleteА слова Ф.Бекона , видатної людини,дісйно попали в саму ціль.
Сучасний світ розвивається неймовірно швидко, а тому і наука продовжує свій розвиток. Дійсно, поняття наука неможливо обмежити одним визначенням, адже воно є багатогранним і вносить свою частинку у всі сфери нашого життя. Мені здається, що поняття науки буде невід ‘ємною частиною майбутнього.
ReplyDeleteЦікавими і доречними є слова Френсіса Бекона, власне про те, що розвиток науки є можливим за співпраці поколінь. Власне, можна лише уявити, яким би було суспільство сьогодні якщо б не передавалися наступним поколінням вже набутті відкриття та знання. Розвиток суспільства, науки і інших сфер зупинився б.
Отже, суспільство і його рівень розвитку має значний вплив на те, як розвиватиметься світ , які нові відкриття відбуватимуться , і в цілому яким шляхом йтиме життя.
Не секрет, що впродовж століть важливим чинником і передумовою розвитку освіти, мистецтва, архітектури та культури була наука, яка охоплює всі галузі знань: хімію, біологію, історію, філософію,мовознавство, медицину, політику та багато інших, список яких може бути безкінечним. І в цьому я ще більше переконалася, читаючи статтю О.Руденка "ПОГЛЯД НА НАУКУ ЯК НА СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН".
ReplyDeleteЧесно кажучи, мені імпонують слова Дж. Бернала, який говорив, що “дати визначення науки, власне кажучи, неможливо”, а ми лише можемо намітити шляхи, якими можна наблизитися до розуміння того, чим є наука. Я також цілком погоджуюсь з визначенням науки за Берналом, яку він розглядав як: (1) інститут; (2) метод; (3) нагромадження традицій знань; (4) фактор розвитку виробництва; (5) найбільш сильний фактор формування переконань і відношень людини до світу.
А й справді, розвиток суспільства напряму залежить від наукових відкриттів, які з кожним днем полегшують наше життя. На мою думку, це не важко прослідкувати, занурившись в історію.
Доречним є і твердження, що сьогодні наука розглядається насамперед як соціокультурний феномен, адже вона пов"язана тісними вузами із будь-якою діяльністю людей.
На останок, хотілося б зазначити, що XXI століття - епоха науки, її грандіозного поступу вперед та впливу на розвиток цивілізації. Тож, шановні науковці-початківці, пам"ятайте слова Майкла Фарадея, який казав: " Наука - океан, відкритий як для тури, так і для фрегата. Один перевозить по ньому злитки золота, інший вудить в ньому оселедців."
Занурьтесь в океан великих відкриттів, і ви ніколи про це не пошкодуєте!
Прочитавши статтю, я зрозуміла що термін "наука" народився не сам по собі, а разом із людством. Для себе я відмітила, що людина доповнює і розширює межі своїх знать щоденно, дізнаючись нову інформацію, з тим самим і розширюється наука. У статті я знайшла цікаве висловлювання одного із засновників наукознавства Дж. Бернала. Він відзначав, що “дати визначення науки, власне кажучи, неможливо”. І це так! Що таке наука? У кожного знайдеться власне розуміння цього явища. Я розумію науку як "замок", який єднає в собі традиції пращурів, знання, накопичені віками, фактор формування переконань і принципів, відношення людини до світу.
ReplyDeleteДійсно, наука не має точного і чіткого пояснення, це щось абстрактне, що постійно розширюється і змінюється. Ще Ф.Бекон у свій час відзначав: “Удосконалювання науки варто чекати не від здатності чи моторності якої-небудь окремої людини, а від послідовної діяльності багатьох поколінь, що змінюють одне одного”.
Завершуючи свою думку скажу, людство у наш час знаходить багато шляхів, щоб забезпечити себе всім необхідним, аби полегшити собі життя, саме XXI століття вважається епохою науки. Людина і наука завжди будуть йти разом, римаючись за руки!
This comment has been removed by the author.
ReplyDeleteThis comment has been removed by the author.
ReplyDeleteThis comment has been removed by the author.
ReplyDelete